Академічна доброчесність розглядається нашими американськими колегами, радше, не як морально-етичне, а як організаційне питання, що відповідає прагматичному американському ставленню до проблем та шляхів їх вирішення.

Із спостережень та спілкування в рамках програми, я дійшла до висновку, що розуміння доброчесності як морально-етичного питання переводить проблему у площину боротьби з недосконалою людською природою (завдання складне та малоефективне), обумовлює пошук шляхів її вирішення у сфері виховних заходів, санкцій та покарання, перекладає відповідальність за випадки недоброчесності на студента-порушника, усуває університет та викладача як основних суб’єктів забезпечення академічної доброчесності у сфері вищої освіти. Ми, часом, боремося не «ЗА академічну доброчесність», а «ПРОТИ студента-порушника».

Підхід до проблем доброчесності як до організаційного питання зміщує акценти з репресивних методів боротьби на конструктивні, підвищує вимоги до викладача та ВНЗ як основної інституції, відповідальної за доброчесність в освіті, забезпечує широкий спектр засобів сприяння студентам у чесному та відповідальному навчанні, розглядає студента не як порушника, а як здобувача освіти, якому необхідно допомогти у засвоєнні принципів та методів навчання («навчити вчитися» ©), і університет приймає на себе відповідальність за виконання цього завдання.

Відповідь на питання, чому студенти списують, вдаються до плагіату, обману і шахрайства, шукають не у недостатньому рівні моральності студентів, а у сфері організації навчального процесу: брак часу, досвіду, інформації, необхідних для виконання завдання, недостатньо чіткі викладацькі інструкції, нерозуміння завдання студентом, страх, відсутність віри у власні сили, неможливість звернутися за допомогою тощо. Університети працюють над усуненням причин та умов академічної недоброчесності і охоче діляться своїм досвідом та напрацюваннями щодо реалізації цього завдання.

Основними інституційними засобами у сфері академічної доброчесності є:

Writing Centеr (Центр письма) – структурні підрозділи ВНЗ, основним завданням яких є допомога студентам у формуванні навичок виконання письмових робіт. У Центрах, які я відвідала, панує доброзичлива і невимушена атмосфера. Зі студентами працюють викладачі – шатні працівники центру та тьютори, якими переважно виступають здобувачі PhD (аспірантської програми). Центри мають якісно розроблені сайти з корисними, навіть, «життєво необхідними» ресурсами для студентів, які працюють над своїми письмовими роботами. Письмових робіт в процесі навчання багато. Сайти мають велику статистику відвідувань. Особисті зустрічі студентів з тьюторами (за попереднім он-лайн записом) можуть мати різний характер, бути груповими чи індивідуальними, стосуватися різних видів письмових робіт (есе, контрольні та підсумкові роботи з курсів, наукові статті й тези, дипломні роботи). Основний принцип роботи – тьютор працює не з текстом, він працює зі студентом, щоб допомогти йому зробити текст кращим.

Office of Faculty Professional Development або Department of professional excellence(Офіс професійного розвитку викладачів або Відділ професійної майстерності) – структурні підрозділи, які працюють над професійним рівнем викладачів, допомагають підвищувати кваліфікацію і викладацьку майстерність, надають підтримку молодим викладачам,  працюють з тими, хто «не хоче змінюватись». Необхідність постійного професійного зростання та вдосконалення розуміється як аксіома, і університети мають значні напрацювання у сфері підвищення кваліфікації викладачів: методичні матеріали, семінари, тренінги, воркшопи, залучення колег-тьюторів, консультування, корисна інформація на сайті і надзвичайно харизматичні працівники відділу – заряджають оптимізмом та бажанням вдосконалюватися. Викладачі пишаються своїми новими та ефективними методиками роботи і результатами, які вони дають у викладанні, з захопленням розповідають про навчальні успіхи своїх студентів, креативно виконані завдання, несподівані проекти. Метою роботи відділів є цікаве, якісне викладання, яке забезпечує зацікавленість та вмотивованість студентів і сприяє реалізації академічної доброчесності як принципу освітньої діяльності.

Court of Honor – суд доброчесності для студентів та адміністративна процедура у випадках недоброчесності викладачів. В університетах США проблема академічної недоброчесності також існує. Ситуацію не ідеалізують, реальний стан речей визнають, проблеми намагаються вирішувати, в тому числі і застосуванням санкцій. Суди доброчесності – це реально працюючі інституції, наприклад, report роботи одного з таких судів за 2016 рік складав понад 200 розглянутих справ. Вразила відвертість як з боку студентів, так і з боку викладачів щодо відомих їм випадків недоброчесної поведінки і відповідної реакції ВНЗ та академічної спільноти на ці вчинки. Суди доброчесності для студентів та адміністративна процедура у випадках недоброчесності викладачів мають розгалужену систему санкцій, які широко застосовуються у американських ВНЗ і які складно було б застосувати в Україні через законодавчі та відомчі обмеження. Американською академічною спільнотою глибоко сприйняте правило – визнання випадків недоброчесної поведінки та належна реакція на такі вчинки працюють краще на імідж університету, аніж замовчування і приховування фактів.

Зазначені інституційні засоби боротьби з академічною недоброчесністю у вищій освіті не вимагають докорінних змін, зламу системи та революцій, які не завжди гарантують очікувані результати. Вважаю, що поступові кроки, виконання реальних завдань по власних силах і навіть одиничні позитивні результати – це шлях змін, за які кожен суб’єкт української академічної спільноти може взяти на себе відповідальність.

Видалося важливим.

Місія Університетів у США охоплює три функції: освітня, науково-дослідницька та служіння громаді. Щодо цієї останньої: університети, отримуючи фінансову та організаційну підтримку від громади, усвідомлюють свою відповідальність перед нею та спроможність прислужитися їй у різний спосіб: безкоштовні консультації, документальний супровід та підтримка (наприклад, малого бізнесу, приватних підприємців, фермерів) у різних сферах діяльності; організація науково-популярних заходів, розрахованих на широкий загал; організація проектів, основною метою яких є допомога незахищеним верствам населення. Свій зиск від участі у таких заходах та проектах університети вбачають не в матеріальних вигодах, а в можливості здобуття практичних навичок студентами з одночасною допомогою community та окремим громадянам. Social Service не суперечить, а цілісно довершує освітній та науковий напрями діяльності університетів. Поєднання академічності та практичності здійснюється американськими ВНЗ абсолютно органічно і підсилює значимість університетів як соціальних інституцій.

Щиро вдячна Центру лідерства «Відкритий Світ» та організації, що номінувала мене на участь в програмі, Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні – SAUIP, за можливість отримати новий досвід, неймовірні враження та натхнення для подальшої професійної діяльності.

Вікторія Васильчук, асистент кафедри філософії та теорії права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Вікторія Васильчук координує співпрацю Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні – SAIUP з юридичним факультетом ЧНУ імені Юрія Федьковича. Разом з іншими делегатами програми “Відкритий світ” вона відвідала США в березні-квітні 2017 року, тематикою візиту цієї групи учасників була “Доброчесність у вищій освіті”.

“Відкритий світ» (Open World) – програма, що фінансується Конгресом США та здійснюється Центром лідерства “Відкритий світ” при бібліотеці Конгресу США, та адмініструється організацією Американські Ради з міжнародної освіти: ACTR/ACCELS (American Councils).