(за результатами другого року роботи Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні – SAIUP)

Проект сприяння академічній доброчесності у Україні розпочав свою роботу у лютому 2016 року з тлумачення явища академічної доброчесності. Інформаційний простір дуже жваво відреагував на те, що здавалося б, очевидні для наукової спільноти поняття чесності, самостійності, незалежності, об’єктивності та професіоналізму почали обговорювати, аналізувати, та, щонайважливіше, пояснювати здобувачам освіти.  Доти незнайоме суспільству, поняття з чужого та не завжди зрозумілого за два роки стало невід’ємною темою академічних дискусій, знайшло відгук  у студентських та викладацьких спільнотах. Нині можемо говорити про академічну доброчесність як чітко виписане поняття, яке має свої характеристики, виконавців та відповідальних,  а також конкретну регламентацію та вимоги. Попереду ще тривалий час імплементації, проте вже сьогодні можемо говорити не лише про перші успіхи, але й про значні досягнення, які увійшли у систему освіти України загалом, та у систему вищої освіти зокрема. Наближаючись до екватора реалізації Проекту, саме час поділитися здобутками та досвідом, а також пошукати допомоги для подолання труднощів, аби спільними зусиллями запевнити академічну доброчесність у непохитності її місця та ролі в українській освіті та науці.

Академічна доброчесність: стале поняття, а не міф

Академічна доброчесність є поняттям загальноприйнятим у розвинутих країнах сучасного світу. З одного боку, його узагальненість дозволяє охопити різні сфери академічного життя, де кожному з учасників відведена його унікальна роль та, відповідно, права, обов’язки та відповідальність. Із іншого боку, така всеохопність може бути загрозою у культурних реаліях, де з тих чи інших причин академічна культура та правила поведінки або ще не сформувалися, або були втраченими чи знищеними. Саме до другого типу  можна відносити українську  академічну культуру, де внаслідок викривлення цілей та цінностей освіти загалом та вищої освіти зокрема добре ім’я студента чи науковця, престижність статусу академічної людини (такої, що належить до академічної спільноти),  добра репутація поступилися місцем званням і посадам, заради яких ці наукові звання здобуваються.

Опирачись на це, складно переоцінити важливість окремо виписаної статті № 42 «Академічна доброчесність» у нещодавно прийнятому рамковому Законі «Про освіту». Рамковий закон дає таке тлумачення поняттю академічної доброчесності: «сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень». Віднині академічна доброчесність з поняття неписаного та культурософського перетворилась на норму Закону з чітко визначеними тлумаченнями, правилами, критеріями, вимогами та санкціями. Долучаючись до написання статті 42 «Академічна доброчесність», команда Проекту мала чітке усвідомлення важливості рамкового Закону «Про освіту», що визначає вектор розвитку усієї національної освітньої системи, де віднині академічна доброчесність є законною вимогою, цінність якої – у створенні довіри до результатів навчання та наукових досягнень. Стаття також перелічує основні порушення академічної доброчесності, до яких можуть вдаватися здобувачі освіти та учасники освітнього процесу, зокрема академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.

Для наголошення необхідності механізмів, які будуть регулювати, регламентувати та контролювати дотримання академічної доброчесності в українських університетах Міністерство освіти і науки України надіслало керівникам закладів вищої освіти рекомендації «Щодо забезпечення академічної доброчесності у закладах вищої освіти». У перелікові рекомендованих заходів до внутрішньої системи забезпечення якості процедури та заходів для реалізації принципів АД наголошується на створенні відповідної нормативно-правової бази. Університетам на національному рівні рекомендовано створити відповідні кодекси, положення, правила та пам’ятки, які регламентуватимуть та повідомлятимуть про нові правила гри, яких віднині мусить дотримуватися учасники академічного процесу не тільки по совісті, але до вимоги Закону.

Кодекси честі як один із напрямів упровадження Проекту в університетах-партнерах цьогоріч були створені та затверджені у більшості закладів. Наступним кроком є формування етичних комісій, прописування ролей та повноважень членів цих комісій, порядок прийняття та оскарження рішень тощо. Важливо, аби ці ролі були деталізовані та придатні до реального впровадження, адже існування правил АД лише на папері без реальної роботи зведуть нанівець ініціативу та будуть грубим порушенням філософії та ідеї 42 статті Закону. Проект залучав експертів, які консультували, радили та аналізували документи, розроблені в університетах. Університети, в свою чергу, намагалися зробити підписання Кодексів честі урочистим, аби студенти-першокурсники перейнялися атмосферою важливості моменту та університетським духом. В такий момент студенти усвідомлюють, що власним підписом вони підтверджують готовність не тільки особисто дотримуватися правил АД, але й працювати над тим, аби на загальноуніверситетському рівні академічна доброчесність була не абстракцією, а реальним фактом. Студенти підписували декларації про відсутність плагіату у їхніх письмових роботах, беручи на себе відповідальність до чесного підходу до навчання.

Окремим напрямом роботи, який трансформує академічну доброчесність з міфу у стале поняття, є впровадження курсу «Академічне письмо та доброчесність» або його модулів для студентів першого року навчання бакалаврату. Послідовне викладання такого курсу в університетах-партнерах та учасниках уже дає перші результати: першокурсники володіють основними термінами, розуміють поняття АД, отримують необхідну інформацію про порушення АД та можливі санкції, вчаться писати відповідно до поставлених викладачем критеріїв та вимог. Саме курс «Академічне письмо та доброчесність» як освітня компонента Проекту озброює студентів від першого дня перебування в університеті «новими правилами гри» та інструментами, як цих правил дотримуватися. Новаторами тут стали Луцький національний технічний університет та Ізмаїльський державний гуманітарний університет, які від вересня 2017 року навчають студентів-першокурсників академічній доброчесності, перейнявши ініціативу від Тернопільського державного медичного університету, де курс академічного письма та доброчесності викладають аспірантам. Обов’язкове викладання в університетах на національному рівні такого курсу або його модулів, адаптованих під специфіку та потреби ЗВО,  дозволить не лише ознайомити студентів першого року навчання з принципами академічної доброчесності, але і згуртувати студентів навколо університету, який вони обрали, наголосити їм на цінності та цілісності університетської освіти, створити своєрідний місток між шкільним досвідом та новим етапом навчання в університеті.

Повірити, усвідомити, згуртуватись

Філософією Проекту є знайти та згуртувати однодумців, тих, хто усвідомлює, цінує та готовий діяти для реального впровадження культури академічної доброчесності в освіті України. Саме тому цьогоріч уже традиційним стали заходи, ініційовані студентами та викладачами університетів-учасників, під загальною егідою «Чесність починається з тебе». 12 університетських команд взяли участь у конкурсі міні-грантів, змагаючись ідеями та баченнями, як запровадити академічну доброчесність та зробити її зрозумілою для пересічного студента. Дебати, квести, конкурси, лекції відомих та успішних випускників, лідерів громадської думки, реформаторів надихали студентів, говорили з ними про важливе та повсякденне і переконували першокурсників, що чесне усвідомлене навчання в університеті таки є запорукою успіху. Більше про осінні заходи Проекту можна дізнатися тут.

Важливість долучення студентів до заходів з академічної доброчесності є незмінною, проте студентські рухи, які не мають підтримки викладачів та наставників, мають куди менший результат, ніж ті, де викладачі активно на практиці демонструють, як академічна доброчесність формується в навчальній аудиторії. Саме цю мету переслідувала команда Проекту, організовуючи навесні 2017 року Всеукраїнську конференцію «Академічна доброчесність: практики українських ВНЗ» спільно з Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та Українською бібліотечною асоціацією. Метою конференції було ознайомити освітян з основними принципами розробки та впровадження механізмів забезпечення АД в університетах, вивчити успішні досвіди українських ВНЗ із розробки регулятивних процедур для контролю над дотриманням норм академічної доброчесності та запропонувати альтернативні практики формування нової академічної культури відповідно до світових норм академічної доброчесності. Окрему сесію конференції було відведено ролі університетських бібліотек як ключового гравця у впровадженні стійкої АД в університеті. Учасники конференції отримали гарну нагоду поділитися досвідом та обговорити важливі для себе питання,  почути критичні відгуки та презентувати власні напрацювання, що стосуються АД: розробки Кодексів честі, сучасні методи викладання, методи роботи зі студентами, взаємини студент-викладач-адміністрація тощо. Успішно проведена, конференція стане доброю традицією Проекту запрошувати на комунікаційний майданчик спеціалістів, які розуміються у нагальних питаннях реформи вищої освіти, можуть поділитися досвідом та дізнатися для себе щось нове та корисне.

Згуртовані довкола спільної цілі – якісної вищої освіти в Україні – однодумці та партнери Проекту впродовж року долучалися до ініціатив, тренінгів та обговорень, аби напрацювати дієві механізми імплементації АД, які уже запрацювали в деяких українських ЗВО. Переконані, у прийдешньому році університети-учасники Проекту стануть успішними інституціями-моделями для українських закладів вищої освіти у впровадженні АД в університетах.

Вчимося навчати

Важливим напрямком роботи Проекту стали цьогоріч різноманітні навчальні заходи з обміну досвідом українських та іноземних експертів, навчальні поїздки в університети, які мають успішний досвід провадження та контролю академічної доброчесності та можуть послугувати добрим прикладом для України.

Першим масштабним заходом став приїзд експертів університету Ферфілд (штат Коннектикут, США) професорів Кетрін Нантц та Девіда Шмідта в Україну для уже традиційних навчальних зустрічей з координаторами студентських та викладацьких команд університетів-партнерів. Цьогоріч програмою були передбачені дещо незвичні для українських реалій робочі групи, які об’єднали і студентів, і викладачів. Маючи свої бачення того, як культура академічної доброчесності може бути сформована в університеті, викладачі та студенти під менторством Ферфілдських професорів писали дорожні карти для своїх університетів, аби всебічно і згуртовано здійснювати покрокові заходи з імплементації АД. Командне обговорення статті 42 «Академічна доброчесність» з рамкового Закону «Про освіту» показало, що у студентів і викладачів є спільне бачення проблем та шляхів їх вирішення, проте почасти упередження та брак діалогу зупиняють ці спільноти від продуктивних дій. Робота з експертами Ферфілдського університету, які, окрім триденного навчального воркшопу у Києві, провели лекції «Академічна доброчесність – більше, ніж може здатися на перший погляд» у Харкові (Харківський національний університет ім. В. М. Каразіна та Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова) та Сумах (Сумський державний університет), дала більш ніж 700 студентам та викладачам чітке розуміння, що академічна доброчесність починається у стінах навчального закладу, але її вплив та наслідки ідуть далеко за межі навчальних аудиторій.

Наголошуючи на важливості академічного письма, команда Проекту отримала підтримку від Регіонального офісу з вивчення англійської мови Посольства США в Україні (Regional English Language Office, US Embassy, Ukraine). Спеціалістка з академічного письма англійською мовою професорка Вікторія Тейлор провела в Україні чотири дводенні вокршопи для викладачів університетів та студентів PhD програм про те, як правильно формувати думки та писати англійською мовою для наукових текстів, на що необхідно звертати увагу, працюючи з першоджерелами. Воркшопи у Києві (Київський національний лінгвістичний університет), Одесі (Одеський національний університет ім. І. Мечникова), Львові (Український католицький університет) та Харкові (Харківський національний університет міського господарства), у яких взяли участь 170 викладачів та докторантів, показали актуальність тематики в українському освітньому середовищі, тож у лютому 2018 року Проект матиме нагоду знову приймати експерта з академічного письма.

Міжнародний досвід успішного реформування системи вищої освіти учасникам Проекту вдалося здобути не лише в Україні, але й попрактикувати закордоном. Координатори викладацького складу Проекту з Тернопільського медичного університету, Чернівецького національного університету, Ізмаїльського державного гуманітарного та Луцького національного технічного стали учасниками навчальних поїздок до США за програмою «Відкритий світ». Вражені рівнем обізнаності колег не лише щодо академічної доброчесності, але й інклюзивної освіти, освітнього менеджменту та педагогіки партнерства, вони радо поділилися досвідом з українськими колегами на уже згаданій конференції «Академічна доброчесність: практики українських ВНЗ». Багатою на досвід стала також навчальна поїздка команди трьох ЗВО (ОНУ ім. І. Мечникова, ДонНУ ім. Василя Стуса та Сумського державного університету) до Республіки Чехія. В Університеті Масарика (місто Брно) команда знайомилася з роботою студентського самоврядування в університетах. Важливо, аби студентське самоврядування не стояло осторонь змін, переймалося не лише побутовими проблемами, які, безумовно, є важливими, але також гуртувало студентів навколо прогресивних ідей. Академічна доброчесність стала предметом обговорення на зустрічах з іноземними колегами, де учасники-делегати з України презентували уже досягнуті результати, зокрема імплементований курс з академічного письма, загально університетські заходи про академічну доброчесність, які гуртують студентів навколо спільної мети.

Упродовж 2017 року Проект сприяння академічній доброчесності в Україні став учасником багатьох заходів, ініціатором обговорень, досліджень та дискусій, радником студентам, викладачам та адміністраціям у впровадженні Кодексів честі та викладання академічного письма. Попереду іще 2 роки інтенсивної роботи, яка буде не менш захопливою та, переконані, закріпить відповідальність за академічну доброчесність серед академічної спільноти. Цьому уже зараз сприяє Закон «Про освіту», який у спеціальних законах матиме більше детальне тлумачення АД для різних рівнів освіти. У свою чергу, заплановані механізми за підтримки Міністерства освіти і науки України, Посольства США та інших партнерів, які доєднуються до шляху формування якісної системи вищої освіти в Україні на принципах доброчесності, зумовлять якісний тривалий результат, який принесе видимі зміни не лише в академічній спільноті, але і й суспільстві загалом.

 

Англомовна версія статті доступна тут

 

Статтю підготувала команда Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні – SAIUP